Translate this page:
Please select your language to translate the article


You can just close the window to don't translate
Library
Your profile

Back to contents

Philology: scientific researches
Reference:

Structural Grammatical Models of Ukranian Phraseological Units with the Heart Component

Grozyan Nina Fedorovna

PhD in Philology

Associate Professor of the Department of Ukranian Philology at Crimean University of Engineering and Teaching

295003, Russia, respublika Krym, g. Simferopol', ul. Balaklavskaya, 63, kv. 11

n.f.grozyan@mail.ru
Other publications by this author
 

 
Prudnikova Tat'yana Ivanovna

senior lecturer of the Department of Elementary Education at Crimean University of Engineering and Teachers' Training

295003, Russia, respublika Krym, g. Simferopol', ul. Balaklavskaya, 63, kv. 11

adamsi@inbox.ru
Other publications by this author
 

 

DOI:

10.7256/2454-0749.2019.5.30552

Received:

11-08-2019


Published:

18-08-2019


Abstract: The article is devoted to structural grammatical models of Ukranian phraseological units with the heart component. Despite a great number of researches on phraseology, modelling of phraseological units is still an understudied issue while many researchers believe it to be a new and promising area of researches devoted to the phraseological corpus of the language. The aim of the research is to find phraseological units with the heart component in novels written by Ukranian writers and determine dominating types of their structural grammatical models. The methodological and theoretical frameworks include researches of L. Avskentiev, V. Arkhangelsky, A. Babkin, V. Vinogradov, V. Zhukov, B. Larin, V. Mokienko, V. Telia, and N. Shansky. The results of the analysis carried out by the author demonstrate that structural grammatical models of Ukranian phraseological units with the heart component have a very varied structure. Regardless of their structure, phraseological units correlate to certain parts of speech depending on their meaning and syntactical function. Phraseological models can be divided into two groups: 1) equal to word combinations (6 models); and 2) equal to sentences (2 models). The main conclusions of the research demonstrate a great variety of phraseological models and specifics and singularity of Ukranian phraseological units. The authors also underline that it is impossible to carry out modern analysis of phraseology without taking into account modelability of a language structure. 


Keywords:

phraseological unit, heart component, model, structural grammatical types, noun, adjective, verb, pretext, sentence, Ukrainian language


Теоретические и практические аспекты украинской фразеологии были предметом научного описания в трудах Л.Г. Авксентьева, Н.Ф. Алефиренко, В.М. Билоноженко, И.С. Гнатюк, М.В. Жуйковой, М.В. Скаб, Л.Г. Скрипник, В.Д. Ужченко и других ученых. Основы изучения фразеологических единиц были заложены в трудах Ф.И. Буслаева, А.А. Потебни, И.И. Срезневского, А.А. Шахматова. Их наследие развили В.Л. Архангельский, А.М. Бабкин, В.В. Виноградов, В.П. Жуков, Б.А. Ларин, В.М. Мокиенко, А.И. Молотков, В.Н. Телия, Н.М. Шанский, А.М. Эмирова и другие.

Одной из актуальных проблем при исследовании фразеологии является моделирование фразеологических единиц (ФЕ), которое многими учеными считается новым и чрезвычайно перспективным направлением в исследовании фразеологического корпуса языка [5, с. 65]. Без учета моделируемости структуры фразеологии современный ее анализ невозможен [7, с. 51].

Некоторыми учеными моделирование ФЕ вообще не признавалось. Не случайно И.И. Чернышева утверждала, что в более ранних работах ряда исследователей считалось, что значение ФЕ имеет единичный характер и она не образуется по модели, то сейчас этот тезис пересматривается [14, с. 37]. В научной литературе встречаются различные определения понятия модель: от относительно конкретной схемы закономерного расположения элементов в языковых единицах до гипотетического научного построения-конструкта, не являющегося частью языка как системы [7, с. 49]. Вслед за В.М. Мокиенко структурную фразеологическую модель определяем как «тип синтаксических конструкций, по которому образуется ряд устойчивых сочетаний» [7, с. 51].

Структурно-грамматические типы фразеологических единиц украинского языка изучены недостаточно. Не хватает специальных монографических исследований и научных работ. Структурно-грамматическому и структурно-семантическому анализу фразеологического массива украинского языка, а также по наличию общего компонента сердце и определению места фразеологических единиц с компонентом сердце в формировании образа мира посвящены труды И.А. Голубовской [3], Н.Ф. Грозян [4], М.В. Пименовой [8], Т.И. Прудниковой [9; 10;11], Е.В. Урысон [13] и других ученых.

Цель статьи ‒ выделить из произведений украинских писателей фразеологические единицы с компонентом сердце, определить доминирующие типы их структурно-грамматических моделей.

Анализ структурно-грамматических классификаций [1, с. 97-112; 2, с. 41-70; 6, С.11-15; 7, с. 49-95; 12 и др.] и исследованный фразеологический материал показал, что по своему строению фразеологические единицы с компонентом сердце можно разделить на две большие группы: 1) фразеологические единицы, соотносимые по своей структуре со словосочетаниями; 2) фразеологические единицы, структурно организованные по моделям предложения.

В фразеологическом массиве первой группы были выявлены следующие модели фразеологических единиц:

1. Фразеологизмы со структурой «прилагательное + существительное» (модель A+N). В этой модели грамматически господствующим выступает существительное, а прилагательное ‒ зависимым, находясь, как правило, в препозитивной позиции:велике серце, відкрите серце, гаряче серце, добре серце, золоте серце, камінне серце, кам’яне серце, порожнє серце, черстве серце, широке серце, щире серце и др. Бывают случаи, когда прилагательное находится в постпозитивной позиции:Гай-хай, очі не бачать – серце камінне (Мария Матиос). В предложениях эти фразеологические единицы выполняют в основном функции подлежащего, дополнения, выступают именной частью сказуемого. Например:Нарешті приплентався до свого села, на рідне попелище, в наївній вірі, що люди ж мають, нарешті, добре серце, й його пожалують і дадуть бодай якийсь притулок і змогу стати порядним чоловіком, «вийти в люди» (Иван Багряный).

2. Фразеологизмы со структурой «существительное + существительное в родительном падеже» (модель N+Nqen). Фразеологический материал убеждает, что эта модель является непродуктивной. ФЕ этой модели являются субстантивными, потому что по своему значению и по синтаксическим функциям они соотносятся с существительными:дама серця, лицар серця, пам’ять серця, кров’ю серця. Например: [Тарас] Хочу себе показать і даму серця побачить! (Иван Карпенко-Карый). К этой модели примыкают ФЕ, структура которых осложнена местоимением: усіма фібрами серця, усім палом серця.

3. Фразеологизмы со структурой «существительное + предлог + существительное» (модель N+preр+N). Структура этих фразеологизмов включает в себя существительное и предложно-падежные формы другого существительного. По значению и синтаксической функции эти ФЕ относятся к именным фразеологизмам:ніж у серце, ніж у серці.Например: Клітку його повісили біля дверей, і дехто дивувався, чому він не відповідає на ім’я Жако, оскільки всіх папуг так звуть. Його порівнювали з індиком, довбнею, ‒ для Фелісіте це було все одно, що ніж у серце (Гюстав Флобер, Простая душа, перевод с фр. Д. Наливайко).

Осложняется эта модель вклиниванием прилагательного, реже местоимения или числительного, содержащих в себе оценку: ‒ Прощавайте! ‒ промовила дівчина. А Кармелю з нею прощаватися усе одно, що ніж гострий у серце (Марко Вовчок). Бывают случаи введения в структуру ФЕ модели N+preр+Nотрицательной частицы не, придающей фразеологической единице противоположное значение: Пізня осінь обриває листя і серця – з отих, що тлінь і в’янь. В мене, друже, серце не на місці. І тому сама я не своя (Ирина Жиленко).

4. Фразеологизмы со структурой «предлог + прилагательное (местоимение, числительное) + существительное» (модель preр+A (Pron, Num)+N):з доброго серця, від усього серця, від щирого серця, у саме серце, з важким серцем, з відкритим серцем, з чистим серцем, з легким серцем, з нелегким серцем, з розкритим серцем, з щирим серцем и др.Например: Андрій уперше відверто і сміливо подивився на Лесю, бо відчув, що робить це з чистим серцем, і не впізнав її: вона перепнулась по-дівочому і стала враз юною, неторканою, як земля на пагорбах (Григор Тютюнник). К этой группе также относятся редко употребляемые фразеологизмы, строение которых составляют «предлог+существительное+существительное» (модель preр+N+N): за покликом серця, з дна серця, з глибини серця, на дно серця. По семантико-грамматическому значению они могут быть атрибутивными или адвербиальными. Например:Скільки раз заглядала вона Параскіца в своє дзеркальце, стільки раз з глибини її дівочого серця зринав ревний жаль на власну бридоту, і руки мимохіть здіймалися до обличчя та розгладжували дрібненькі зморшки, що мов легкими павутиннями, заснували її твар (Михаил Коцюбинский).

5. Фразеологизмы со структурой «глагол + существительное с предлогом или без него». В фразеологическом массиве этой группы выявлены следующие модели: V + N (x), V + preр + N (x).

Самыми многочисленными являются модели: V + N (x), V + preр + N (x). Стержневым в фразеологических единицах этих моделей выступает глагольный компонент. Эти модели фразеологизмов являются многочисленными в украинском языке, поскольку глагольно-именные словосочетания являются самыми продуктивними относительно фразеологизации.

Модель V + N (x) представлена в виде конструкций: а) модель V + Nacc:веселити серце, виймати серце, виливати серце, висушити серце, відбирати серце, віддавати серце,відібрати серце, відігрівати серце, відкрити серце, вкладати серце, вражати серце, гнітити серце, гріти серце, заворушилося серце, заграло серце, замутити серце, захололо серце, зачепити серце, запеклося серце, зачерствіло серце, защеміло серце, зганяти серце, зігнати серце, зігріти серце, зірвати серце, колупати серце, крається серце, кривавиться серце, мати серце, мучити серце, навернути серце, надірвати серце, обкипіло серце, охолодити серце, пекти серце, переїдати серце, покорити серце, полонити серце, пом’якшало серце, порвати серце, похолонуло серце, привернути серце, розпирати серце, розпікати серце, розривати серце, розрізати серце, розтравити серце, розтроюджувати серце, роз’ятрити серце, сколихнути серце, спопелити серце, ссати серце, стискати серце, стиснути серце, сушити серце, схилити серце, терзати серце, тішити серце, торкати серце, точити серце, троюдити серце. Например: …знов зачмихав-заскреготав потяг, я відірвав мою пташку від себе і підсадив її до вагона, так ніби вийняв із грудей своє серце й подав його кондукторові, і почав провалюватися в безодню – потяг рушив, набираючи ходу, повз мене пропливали вагони, а мені ввижалося, що то я провалююся в безодню, провалююся і не можу закричати (Василий Шкляр);

б) модель V + Ninstr:відійти серцем, відпочити серцем, відтанути серцем, відчути серцем, вчувати серцем, завмерти серцем, летіти серцем, линути серцем, мліти серцем, переболіти серцем, прикипіти серцем, припасти серцем, прирости серцем, прихилитися серцем, скрипіти серцем, спочити серцем, сприйняти серцем, чути серцем, умлівати серцем. Например: Це правда. Я не одне як не розумом своїм чую; тосерцем чую (Богдан Лепкий); Вона [Надія] серцем відчувала, що навколо неї діється щось погане, капосне, бридке, але звязати все воєдино поки не могла (Виктор Веретенников).

Бывают случаи введения в структуру фразеологической единицы модели V + N (x) отрицательной частицы не, придающей ФЕ противоположное значение:Якщо ти колись захочеш мене убити, то я на тебе серця не матиму(Василий Шкляр).

Существительные-компоненты общей модели V + prep + N (x) стоят в винительном, родительном и предложном падежах. Приведем примеры отдельных моделей:

а) модель V + prep + Nqen:брати до серця, відійшло від серця, відірвати від серця, відкраяти від серця, відлягло від серця,діймати до серця, дійти до серця, добратися до серця, досягти до серця, допекти до серця, дошкуляти до серця, приймати до серця, пригорнути до серця, прийняти до серця, прийтися до серця, прикипіти до серця, прилягти до серця, припадати до серця,, прирости до серця, припекти до серця, проникати до серця, пропекти до серця, смоктати біля серця, тисне коло серця, тиснути до серця. Например: Він [Андрій] обхопив її за плечі, тис до серця, цю нещасну зовсім – зовсім юну дівчину, свою сестру, що так стратила свою молодість (Иван Багряный);

б) модель V+prep+Nacc: вхопити за серце, вцілити в серце, заглядати в серце, зазирати в серце, зайти в серце, западати в серце, заходити в серце, зачепити за серце, зашкребло за серце, мулити на серце, прийняти в серце, проникати в серце, стиснути за серце, тисне за серце, ужалити в серце, ущемити за серце, хапати за серце, хватати за серце, шкребе за серце . Например: Маркіян Адальбертович теж вхопився за серце, що вже калатало та в скроні било, як той дзвін, засовав механічно ногами по хіднику, шукаючи пантофлі та роззираючись по хаті за чимось запашним (Галина Тарасюк);

в)модель V+prep+Nloc: відійшло на серці, відлягло на серці, захололо в серці, зашкребло на серці, карбуватися на серці, лежати на серці, муляти на серці, накипати на серці, накипіти на серці, носити на серці, носити в серці, покласти в серці, покопирсатися у серці, посвітлішало на серці, потеплішало на серці, похолонуло в серці, пронести в серці, сховати в серці, тенькає в серці, тримати в серці, холоне в серці, шкребе на серці, різонути по серцю. Например: Лише Джанні, якому та річ найбільше на серці лежала, довідався-таки, в яку сторону пішов фрегат, і, не чекаючи інших вістей, спорядив свого кораблика та й рушив уздовж берега од Мінерви до Скалеї в Калабрії, розпитуючи всюди про свою кохану (Джованни Боккаччо. Декамерон, перевод с итал. Николая Лукаша).

Проанализированный материал свидетельствует о том, что в исследуемом материале распространена осложненная группа ФЕ моделей V+N(x)иV+preр+N(x), когда при стержневом глаголе зависимыми бывают два или три компонента. Нами зафиксированы двухкомпонентные, трехкомпонентные, четырехкомпонентные, многокомпонентные модели фразеологических единиц.Например, четырехкомпонентные: покласти руку на серце, краяти ножем по серці, роздерти серце на шматки, давити каменем на серце, розворушити рану в серці, сидіти болячкою на серці, ятрити рану в серці, вигодувати змію коло серця, підбирати ключ до серця, пробивати стежку до серця, точити кров з серця, здійняти камінь з серця; многокомпонентные:серце мало не вискочить з грудей, тяжкий камінь ліг на серце, холодна жаба сидить під серцем, важким каменем лежати на серці, коти шкребуть на серці, розворушити давню рану в серці, брати близько до свого серця, вигодувати гадюку коло свого серця, приймати близько до свого серця, пройняти аж до самого серця.Стержневым в фразеологических единицах этих моделей выступает глагольный компонент. Отдельные глаголы допускают синонимическую замену, например:розворушити (розтроюджувати, розʼятрити) давню (незагойну) рану в серці.Определено, что в этой группе постоянного расположения порядка компонентов не наблюдается, он может быть разным. Чаще всего глаголы выступают препозитивно к зависимым словам: Розмова ся розтроюдила їй в серці незагойну рану, Софія пригадувала вчорашній прикрий вечір (Леся Украинка).Бывают случаи употребления глаголов постпозитивно к зависимым словам:Ніби все правда і все правильно, а десь на серці коти скребли (Вадим Собко).

Зафиксировано незначительное количество ФО с компонентом сердце, в которых стержневым компонентом выступает отглагольная форма ‒ деепричастие:поклавши руку на серце, розриваючись серцем, серце рвучи. серце вкладаючи, серце потішаючи. Например: Розгорнувши стару Чумакову біблію, отаку грубезну книгу, що її любив читати Чумак вечорами осінніми, – отець Яков тихо, але все серце вкладаючи, читав матері про сад Гетсиманський(Иван Багряный); Дарка стало бачить перед собою тільки цю незручну завмерлу, ніби в чеканні, підібгану в коліні ногу, так невагомо сперту на носачок, на пуанти, і, розриваючись серцем од муки невідомості, підозріливо питає в Ленці, коли та по хвилі вертається назад: звідки ти його знаєш?… (Оксана Забужко).

5. Фразеологизмы со структурой «самостоятельная часть речи (существительное) + предлог» (модель preр+N). В структурных классификациях украинских исследователей выделяются модели минимальных фразеологизмов (в частности, конструкции с союзами, частицами, предлогами ‒ в классификациях Л.Г. Скрипник, Л.Г. Авксентьева, М.Т. Демского). Этот структурный тип фразеологических единиц противопоставляется устойчивым словосочетаниям и предложениям на основании размеров (объема) [10, с 3]. В языкознании как синонимичные к минимальным фразеологизмам употребляются термины минимальная идиома, миниидиома [10, с. 4]. Фразеологический материал убеждает, что эта модель фразеологических единиц является непродуктивной:з серцем, по серцю, від серця, до серця, з серця, за серце, з серцем, під серцем. Він [Горобенко] одлітає від намозолених, зім’ятих офіційних слів і б’є в натовп своїми, тими, що минуть невідомо відкіля з середини, від серця, від нервів (Борис Антоненко-Давидович). ‒ Чи тебе хто зобидив? — запитала проникливо, з серцем (Борис Харчук).

6. Фразеологизмы со структурой, представляющие собой конструкции с подчинительными союзами. Своеобразной чертой этой группы фразеологических единиц является то, что стержневым, то есть организующим, словом для них выступает союз, с которого они начинаются. По семантико-грамматическому значению эти языковые единицы соотносятся, как правило, с глаголами, наречиями или прилагательными и выполняют соответствующую синтаксическую роль в предложении. Как свидетельствует фразеологический материал, эта модель является непродуктивной. С компонентом сердце зафиксированы ФЕ украинского языка, образованные с помощью сравнительных союзов: як, мов, немов, наче, неначе. Например:Нимидорине ймення наче ножем укололо Миколу в саме серце, і гаряча сльоза скотилась з його очей (Иван Нечуй-Левицкий); У Гайдучкових літах у таку погоду спочивати б, а не товктися по ночах. Не спочивалося. Причиною ‒ Тиміш. Поставив райком хлопця секретарем, а воно Гайдучкові, як ніж в серце. Молоде, зелене (Борис Харчук). Выступая в сравнительной функции, эти союзы почти в равной степени придают выражениям оттенок неповторимости, сходства. По модели эти фразеологизмы напоминают придаточные предложения, но в результате фразеологизации у большинства из них компаративная семантика нивелировалась [1, с. 108].

Ко второй группе ФЕ относятся такие, которые структурно организованы по моделям предложения. Среди ФЕ этой группы заметное место занимают фразеологизмы, которые структурой соответствуют двусоставному предложению: серце б’ється, серце болить, серце в’яне, серце болить, серце мліє, серце надривається, серце ниє, серце падає, серце кипить, серце лежить, серце перегоріло, серце повертається, серце прилягає, серце радіє, серце рветься від розпуки, серце скніє, серце сохне, серце співає, серце стигне, серце схилилося, серце сходить кров’ю, серце тенькає, серце тліє, серце тремтить, серце хилиться.Например: Уже їх немає, лиш сріблом просторяться хмаркиІ серце тремтить: ‒ Буду вдячний! Та вже їх немає (Юрий Липа); Стріпнулось серце жадібно і гостро (Лина Костенко).

Модели ФЕ с компонентом сердце, структурно организованные по моделям односложных предложений, являются непродуктивными. Приведем некоторые примеры: Доки син лежав у лікарні, про гвинт було забуто, а як повернувся, та ще й з новеньким скляним оком під розсіченою навпіл бровою, ‒ підсліпуватому Ониськові зопалу здалося було, що воно красивіше за живе, ‒ та як показав батькові, хвацько навчився він крутити одноруч тугі рівненькі цигарки, у старого й од серця одлягло: живуть якось люди з куксами, вирішив, проживе й Семен (Григор Тютюнник); Раптом – аж від серця відлягло ‒ серед поля бачить вогнище та людей, що сидять біля нього (Галина Вдовиченко). Имея выразительное эмоционально-оценочное значение, фразеологизмы этого типа используются для обозначения психического состояния человека.

Таким образом, исследования показали, что структурно-грамматические модели фразеологических единиц с компонентом сердце являются самыми разнообразными по своему строению. Независимо от структуры фразеологизмы по значению и синтаксической функции соотносятся с теми или иными частями речи. Фразеологические модели подразделяются на два типа: 1) равные словосочетанию (6 моделей), 2) равные предложению (2 модели). Доминирующими фразеологическими моделями первого типа являются модели V + N (x) и V + prep + N (x). Стержневым в фразеологических единицах этих моделей выступает глагольный компонент. Эти модели фразеологизмов являются многочисленными в украинском языке, поскольку глагольно-именные словосочетания являются самыми продуктивними относительно фразеологизации. Доминирующими фразеологическими моделями второго типа являются модели, структурой соответствующие двусоставному предложению. Анализ структурных типов фразеологических единиц с компонентом сердце свидетельствует не только об их разнообразии, но и о специфике, своеобразии и неповторимости фразеологического материала украинского языка.

References
1. Avksent'єv L.G. Suchasna ukraїns'ka mova: Frazeologіya /L.G. Avksent'єv. – 2-e vid., dop. і pererob. – Kharkіv : Vishcha shkola, 1988. – 134 s.
2. Alefіrenko M.F. Teoretichnі pitannya frazeologії/ M.F. Alefіrenko. – Kharkіv : Vishcha shkola, 1987. – 134 s.
3. Golubovs'ka І.O. DUShA І SERTsE v natsіonal'no-movnikh kartinakh svіtu (na materіalі ukraїns'koї, rosіis'koї, anglіis'koї ta kitais'koї mov) / І.O. Golubovs'ka // Movoznavstvo. – 2002. – №4-5. – S. 40-47.
4. Grozyan N.F. Frazeologіchna mіkrosistema «Povedіnka lyudini» v ukraїns'kіi movі (strukturno-gramatichnii aspekt) / N.F. Grozyan // Kul'tura narodov Prichernomor'ya. – Sіmferopol', 2006.– № 73. – S. 235–238.
5. Gubarev V.P. K tipologii frazeologicheskikh modelei (na materiale nemetskogo yazyka) / V.P. Gubarev // Nauch. dokl. vyssh. shkoly. – Filol. nauki, 1985. – № 4. – S. 65-68.
6. Dems'kii M.T. Gramatichnі osoblivostі ukraїns'koї dієslіvnoї frazeologії / M.T. Dems'kii // Movoznavstvo. – 1984. – № 2. – S. 24-32.
7. Mokienko V.M. Slavyanskaya frazeologiya / V.M. Mokienko. – 2-e izd., ispravl. i dopol. – M. : Vysshaya shkola, 1989-2. – 287 s.
8. Pimenova M.V. Kontsept SERDTsE: obraz, ponyatie, simvol: monografіya / M.V. Pimenova. – Kemerovo: KemGU, 2007. – 500 s.
9. Prudnikova T.І. Kontsepti DUShA, SERTsE, ROZUM: osoblivostі verbalіzatsії u frazeologії ukraїns'koї movi / T.І. Prudnikova [Elektronnyi resurs] // Filologicheskii aspekt: mezhdunarodnyi nauchno-prakticheskii zhurnal. – 2018. – № 2 (34). – S. 73-79. – Rezhim dostupa: http://scipress.ru/philology/articles/kontsepti-dusha-sertse-rozum-osoblivosti-verbalizatsії-u-frazeologії-ukraїnskoї-movi.html.
10. Prudnikova T.І. Frazeologіchna mіkrosistema «dusha» v ukraїns'kikh perekladakh: strukturno-gramatichnii aspekt/ T.І. Prudnikova [Elektronnyi resurs] // Filologicheskii aspekt: mezhdunarodnyi nauchno-prakticheskii zhurnal. – 2018. – №4 (36). – S. 102-109. – Rezhim dostupa: http://scipress.ru/philology/articles/phraseological-microsystem-soul-in-ukrainian-translations-structuralgrammatikal-aspects. html.
11. Prudnikova T.І. Frazeologіchna mіkrosistema «Dusha» v ukraїns'kіi movі: strukturno-gramatichnii aspekt / T.І. Prudnikova // Uchenye zapiski TNU im. V.I. Vernadskogo. Seriya «Filologiya. Sotsial'nye kommunikatsii» – Sіmferopol', 2005. – № 2, T. 18 (57). – S. 112–115.
12. Rusanovskii V.M. Ukrainskaya grammatika / V.M. Rusanovskii, M.A. Zhovtobryukh, E.G. Gorodenskaya. – K. : Naukova dumka, 1986. – 360 s.
13. Uryson E.V. Problemy issledovaniya yazykovoi kartiny mira: analogiya v semantike / E.V. Uryson. – M.: Yazyki slavyanskoi kul'tury, 2003. – 224 s.
14. Chernysheva I.I. Frazeologiya sovremennogo nemetskogo yazyka / I.I. Chernysheva. – M. : Vysshaya shkola, 1970. – 200 s.